Звітність КІК: уточнюючі звіти та подальші дії контролерів КІК

Враховуючи доволі значні штрафи за неправильне подання КІК-звітності, що передбачені ст. 120.7 Податкового кодексу України, питання коректного заповнення Звітів про КІК після 1 травня 2024 року, тобто після дедлайну подачі зазначених видів звітності, не втратило свою актуальність. Більше того, застосування штрафних санкцій не є єдиним можливим важелем впливу з боку української податкової по відношенню до контролерів КІК, які допустили помилки при складанні КІК-звітності.

Так, згідно зі ст. 39^-2.6.1 Податкового кодексу України, ДПС має право направити контролеру КІК запит про надання додаткових пояснень щодо контрольованої іноземної компанії, якщо є податкова інформація про те, що, зокрема, відомості, зазначені контролюючою особою у звіті про КІК, не відповідають дійсності або містять помилки. При цьому, у разі ненадання у встановлений строк відповіді на запит, ДПС має законодавчо регламентовану можливість призначити податкову перевірку контролюючої особи.

Таким чином, вчасне виправлення помилки контролером КІК у раніше поданій звітності дозволить уникнути застосування до нього відповідних заходів зі сторони української податкової. З огляду на це, важливо визначити порядок та наступний алгоритм дій контролерів іноземних компаній з метою мінімізації будь-яких заходів реалізації податкового контролю та застосування негативних наслідків (податкова перевірка, притягнення до фінансової відповідальності) до контролюючих осіб.

Чи встановлена законодавством можливість виправлення помилок у раніше поданих Звітах про КІК?

Так. Відповідно до пункту 10 Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств” від 25.08.2022 № 254, у разі якщо платник податків виявив, що у раніше поданому Звіті / скороченому Звіті інформація надана не в повному обсязі або Звіт / скорочений Звіт містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати уточнюючий Звіт / скорочений Звіт (з позначкою “уточнюючий”) після граничного строку подання Звіту / скороченого Звіту за такий самий звітний період.

Тобто, чинне законодавство прямо передбачає можливість виправлення помилок у раніше поданих Звітах про КІК після 01 травня 2024 року.

У чому можуть полягати помилки/недоліки у раніше поданій КІК-звітності?

З огляду на порядок заповнення Звітів про КІК, а також з урахуванням низки відповідних роз’яснень щодо коректності відображення даних у звітності про КІК та нашого досвіду із аналізу різноманітних ситуацій у контексті звітування з КІК-кампанії можемо виділити деякі помилки, які доволі часто допускали платники податків під час самостійного заповнення зазначених звітів:

1. Не відображено список операцій контрольованої іноземної компанії із пов’язаними особами-нерезидентами, нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій, нерезидентами, що зареєстровані у відповідних організаційно-правових формах, передбачених переліками, затвердженими Кабміном № 1045 та № 480

Так, 17 квітня 2024 року ДПС опублікувала Інформаційний лист №3/2024 “Щодо окремих питань запровадження правил про контрольовані іноземні компанії”, в якому змінила раніше висловлену позицію стосовно заповнення у Звітах пунктів 29-34. Нагадаємо, що раніше податкова вказувала, що у випадку, якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування, заповнення зазначених вище пунктів є необов’язковим (Індивідуальна податкова консультація № 137/ІПК/99-00-24-03-03 від 09.01.2024 р.).

Утім, в опублікованому інформаційному листі ДПС зазначила, що незважаючи на факт звільнення прибутку КІК від оподаткування, висвітлення вказаних показників, а саме операцій, перелічених пунктами 29-34 у КІК-звітності, забезпечить відповідний процес адміністрування контрольованих іноземних компаній.

Таким чином, у будь-якому випадку контролюючі особи повинні були відобразити перелік операцій КІК з пов’язаними особами-нерезидентами або ж нерезидентами, які зареєстровані у юрисдикціях, визначених КМУ як низькоподаткові, або з тими, що зареєстровані у відповідних організаційно-правових формах.

2. Неправильне завірення копій фінансової звітності, яка подається разом із Звітом про КІК

Починаючи з дати набрання чинності Законом № 466-IX, яким, власне, було імплементовано у національне законодавство інститут контрольованих іноземних компаній, між юристами, бухгалтерами, аудиторами тривалий час існувала дискусія щодо того, як правильно тлумачити положення Податкового кодексу, за яким до звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються “завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії”.

Одні фахівці вказували, що законодавець вимагає апостилювати та нотаріально завіряти зазначену фінзвітність. Інші наполягали на тому, що у такому випадку ідеться лише про завірення фінансової звітності КІК відповідно до норм ДСТУ. Третя група фахівців вказувала, що оскільки звітність про КІК після її заповнення разом із додатками підлягає підписанню за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП), у такому випадку виконується вимога щодо завірення фінансової звітності, а отже, жодних додаткових дій, у тому числі з проставлення апостилю, нотаріального завірення документу або засвідчення кожної сторінки відповідно до норм ДСТУ – не вимагається.

Разом з тим, з огляду на низку останніх роз’яснень ДПС, можна стверджувати, що “завіреними належним чином копіями фінзвітності КІК” вважається їх засвідчення згідно зі стандартами, встановленими ДСТУ 4163:2020.

Так, пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Отже, у даному випадку контролерам компанії було необхідним роздрукувати фінансову звітність та проставити власноручний підпис разом із засвідчувальним написом “Згідно з оригіналом, найменування посади…” на кожній сторінці фінзвітності.

3. Незабезпечення перекладу фінансової звітності на англійську або українську мову

Згідно з позиціями, висловленими українською податковою, в низці індивідуальних податкових консультацій, зокрема № 3466/ІПК/99-00-24-03-03-09 09.10.2023, у разі подання фінансової звітності англійською мовою переклад українською мовою не вимагається. Проте документи, складені іншими, ніж англійська, мовами, потребують перекладу на українську мову та належного засвідчення такого перекладу відповідно до вимог ст.ст. 78 та 79 Закону України від 01 вересня 1993 року  № 3425-ХІІ «Про нотаріат».

Тобто, українська податкова приймає фінансову звітність або перекладену на українську мову, або автентичну, складену англійською мовою. При цьому, при додаванні до Звіту про КІК фінансової звітності, яка складена іншою, ніж зазначені вище мови, вимагається забезпечення з боку платника податків перекладу на англійською/українську мови із нотаріальним завіренням останнього.

Так, відповідно до офіційної статистики, оприлюдненої ДПС, 1 травня 2024 року, основними країнами реєстрації КІК, з огляду на подані Звіти про КІК, є зокрема Республіка Польща – 25%, Республіка Кіпр – 9%, Естонська Республіка – 7%, тобто ті юрисдикції, у яких складання фінансової звітності здійснюється національною мовою, якою не є англійська.

Таким чином, контролерам тих КІК, що зареєстровані на Кіпрі, Естонії, Польщі та в інших юрисдикціях, в яких відповідно до їх національних стандартів складання фінансової звітності здійснюється державною мовою країни інкорпорації компанії (не англійською мовою), необхідно було завчасно організувати переклад фінансової звітності на українську або англійську мови із нотаріальним завіренням останнього.

Алгоритм дій: як контролерам діяти далі?

У випадку виявлення помилок або факту відображення неповної інформації про контрольовану іноземну компанію необхідно:

1. Підготувати такий же звіт (Повний або Скорочений), виправлення якого необхідно здійснити шляхом подання уточнюючого звіту, із відображенням повної інформації про КІК та заповненням усіх рядків у звіті, інформація у яких підлягає відображенню.
2. Коректно ідентифікувати тип звіту, проставивши позначку “Х” біля “Уточнюючий”.
3. У графі 3 правильно вказати звітний (податковий) період, що уточнюється.
4. Після правильного заповнення рядків Звіту, який уточнюється, рекомендуємо додати до нього належним чином завірені копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії.
5. Підписати Звіт та додатки до нього за допомогою ЕЦП.

Висновок

Як вбачається вище, помилок із складання та подачі звітності з КІК можна припуститися доволі багато. Це пов’язано як із складністю та фрагментарною невизначеністю законодавчих формулювань при регламентації порядку заповнення КІК-звітності, так і відсутністю на сьогодні сформованої правозастосовчої практики української податкової. З огляду на це важливим є вчасне звернення до фахівців, які спеціалізується на зазначених питаннях для уникнення можливих негативних наслідків у вигляді призначення податкової перевірки чи застосування штрафних санкцій.

Ми консультуємо кожного клієнта на етапі звернення, аналізуємо структуру власності компанії, її фінансову звітність та допомагаємо у складення КІК-звітності та супровідних документів до неї (необхідних Пояснень для ДПС, Додатків про КІК, Декларації про майновий стан і доходи) “під ключ”. Наша команда готова надати Вам всебічну підтримку та повну консультацію щодо КІК, та інших будь-яких питань, які виникають у процесі складання та виправлення помилок у раніше поданих звітах.